Технологія розвитку критичного мислення
Входження України в загальноєвропейський освітній простір є надзвичайно важливим для подальшого розвитку нашої країни. У час суспільних змін очевидним є те, що знання застарівають досить швидко. «Самоцінність знань переосмислюється, – підкреслюється у Концепції розвитку загальної середньої освіти, – натомість зростає роль умінь здобувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення людини»
Життя висуває суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення, аргументувати власну думку, бути толерантним.Сьогодні залишається актуальним твердження видатного американського мислителя минулого століття Джона Дьюї, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні інформації учням, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення, навички мислення, котрі дають змогу адекватно оцінювати нові обставини і формувати стратегію подолання проблем, які у них криються. Тому предметом роботи є можливості розвитку критичного мислення на уроках суспільствознавчих дисциплін та результати використання даної методики.Поступове впровадження гуманістичної парадигми освітнього процесу веде до певної зміни ролі й функцій вчителя, зростання його самостійності на етапі прогнозування, конструювання й організації, що приводить відповідно до підвищення відповідальності за результати своєї праці. Саме на досягнення кінцевого результату — розвитку особистості через призму формування життєво необхідних компетентностей — націлена сучасна модель освіти.
Життєвий досвід учня — вирішальний фактор формування особистості, а вся система навчання і виховання повинна допомогти їй виявити у собі і розвинути те, що їй органічно притаманне. Нові вимоги ставлять за практично значущу мету діяльності вчителя не управління процесом засвоєння учнями знань, а педагогічний супровід формування компетентної особистості.
Ґрунтуючись на характеристиках поняття критичного мислення, можемо визначити, що критично мисляча людина здатна ставити потрібні запитання, виділяти головне; визначати потрібну інформацію; розпізнавати необ'єктивні судження, відокремлювати факти від суб'єктивної думки, відокремлювати помилкову інформацію від правильної; визначати проблему; робити порівняння; виявляти причинно-наслідкові зв'язки; висувати варіанти рішення; передбачати наслідки; знаходити й наводити аргументи; робити висновки та перевіряти їх на практиці. Метою роботи є з'ясування методичних умов ефективного розвитку критичного мислення учнів у процесі навчання суспільствознавчих дисциплін/Завдання для досягнення поставленої мети:· визначити особливості технології критичного мислення;· виявити основні методи та прийоми даної педагогічної технології;· застосувати запропоновані методи розвитку критичного мислення на практиці;· прослідкувати результативність навчання, розвиток критичного мислення в учнівській аудиторії.
Теоретичні засади технології розвитку критичного мислення
Поняття «критичне мислення» і його характеристики
Розвиток критичного мислення – це багатоаспектний, системний та тривалий процес навчання учнів. Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя. Оволодіння основними принципами та операціями логічного мислення дозволить учням виробити новий критичний стиль мислення, який буде допомагати аналізувати проблеми в будь-якій сфері життя та знаходити їх оптимальне вирішення. Критичне мислення, здатне висунути нові ідеї та побачити нові можливості під час вирішення проблем. Ця технологія допомагає готувати учнів нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших, вміють пристосовуватися до нових політичних, економічних та інших обставин. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.
Визначення проблем, що містяться в явному або в прихованому вигляді в новій інформації.
· Виявлення цілей: визначення напряму і цілей вивчення нової інформації.
Навички збору інформації:.
Спостереження: отримання інформації за допомогою однієї або більше сенсорних систем.
· Формулювання питань, пошук нової інформації через питання. Навички запам'ятовування:
· Кодування: зберігання інформації в довготривалій пам'яті.·
Виклик: відновлення інформації з довготривалої пам'яті.
Навички організації:
· Порівняння: виявлення рис подібності і відмінностей різних об'єктів.
· Класифікація: угруповання і позначення об'єктів на основі виявлених їх ознак.
· Подання: презентація нової інформації
Навички аналізування:
- Ідентифікація атрибутів і компонентів: визначення характеристик або частин основних ідей або понять, що містяться в новій інформації.
- Ідентифікація відносин і понять: визначення причинно-наслідкових зв'язків.
- Ідентифікація головних ідей: ідентифікація центрального елемента; наприклад, ієрархія ключових ідей у повідомленні або впорядкування причин.
- Ідентифікація помилок: визначення логічних помилок і інших помилок і, де можливо, виявлення варіантів їх виправлення.
- Навички генерування:·
Висновки: підсумовування, виявлення найбільш важливої інформації або ідей.·
Передбачення: передбачення подій або наслідків на основі наявної інформації. Критичне мислення означає мислення оціночне, рефлексивне. Це відкрите мислення, не приймає догм, що розвивається шляхом накладення нової інформації на особистий життєвий досвід. Можна сказати, що критичне мислення - це відправна точка для розвитку творчого мислення, більше того, і критичне і творче мислення розвиваються у синтезі, взаємозумовлено.1.2. Інтерактивна основа технології розвитку критичного мислення Система розвитку критичного мислення передбачає особливу структуру уроку: кожен урок повинен має трьохетапну структуру:
Етап актуалізації має на меті :
· актуалізувати («оживити») в пам’яті учнів уже наявні знання;
· встановити мету навчання;
· зосередити увагу учнів на темі;
· представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.
Етап усвідомлення знань відбувається в основній частині уроку й має на меті:
· порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;
· переглянути очікування та висловити нові;
· зробити висновки й узагальнення матеріалу;
· поєднати зміст уроку з особистим досвідом учня;
· поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.
Етап рефлексії має на меті:
· узагальнити основні ідеї;
· обмінятися думками;
· виявити особисте ставлення
Робота за цією технологією вимагає часу, уваги й мети, а викладання має бути чітким і зрозумілим. Необхідно виділяти достатньо часу для обміну думками. А методів і прийомів, які застосовуються при критичному мисленні, чимало. Отже, розглянемо основні з них та можливості іх використання на уроках історії. Методи технології розвитку критичного мислення. «Генератор ідей»- прийом організації індивідуальної й групової форми роботи учнів на початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду й знань. Він дозволяє з’ясувати все, що знають або думають учні з обговорюваної теми уроку. Обмін інформацією проводиться по наступній процедурі: - задається пряме запитання про те, що відомо учням з тієї або іншої теми; - спочатку кожен учень згадує й записує в зошиті все, що знає з тієї або іншої теми (виключно індивідуальна робота, тривалість 1-2 хв.; - потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один з одним відомими знаннями (групова робота). Час на обговорення не більше 3 хв. Це обговорення повинно бути організованим, наприклад, учні повинні з’ясувати, у чому збіглися наявні подання, із приводу чого виникли розбіжності; - далі кожна група по колу називає якусь одну відомість або факт, при цьому не повторюючи раніше сказаного (складається список ідей); - всі відомості коротко, у вигляді тез записуються вчителем (без коментарів), навіть якщо вони помилкові; - всі помилки виправляються далі, під час освоєння інформації. «Логічне дерево» .Цей прийом можна використовувати під час обговорення проблем, пошуку рішень. Найкраще, якщо проблема розглядається з різних боків, а рішення опирається на досить ясну фактичну базу. У процесі читання учні працюють наступним чином: коріння – то проблема, що розглядається в тексті. На самому стовбурі є основні та допоміжні гілочки. На основних учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. На допоміжних гілках розташовуються факти, що підтверджують наявність сформульованих ними причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відбивають суть, факти. Свій висновок з досліджуваного питання учні можуть зробити на стовбурі «логічного дерева». «Концептуальна таблиця»- прийом використовується коли передбачається порівняння трьох і більше аспектів або питань. Таблиця будується так: по горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси, властивості, за якими це порівняння відбувається.«Піраміда роздумів» -учні записують перший рядок, виражений одним словом, як правило, іменником; другий рядок учні будують із двома словами; третій – трьома; четвертий – чотирма (відношення учнів до цієї теми). Потім рядки зменшують кількість слів - 3, 2, 1 (останнє слово учні пишуть на емоційно-образному рівні теми, воно виступає «скарбом» - висновком, закритим під пірамідою). Цей прийом можу бути запропонований як індивідуальне самостійне завдання та може використовуватися на стадії рефлексії, хоча може бути дана і як нетрадиційна форма стадії виклику. «Піраміда роздумів» може виступати у якості: • Інструмента для синтезування складної інформації; • Способу оцінки понятійного багажу учнів; • Засобу розвитку творчого виразу. «Кластери» - графічний спосіб організації учбового матеріалу. Кластери – малюнкова форма, зміст якої в тому, що в середині аркуша або дошки записується основне слово (ідея, тема), а з двох боків від нього фіксується інформація, якимось чином з ним пов’язана. У центрі тема, довкола неї – великі змістовні одиниці, поєднуємо їх прямими лініями з темою. «Позначки» -читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими: Ставте « » на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте. Ставте « - » ( мінус) , якщо прочитане відрізняється від того, що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить вашим уявленням. Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо прочитане несе для вас нову інформацію. Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше. Доцільно запропонувати учням скласти власну таблицю позначок для впорядкування інформації: «» « - » « + » « ?» «Синквейн» (сенкан) Синквейн – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему. Самостійна робота у стилі «синквейн» допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до проблемної роботи над текстом, розвиває творчі здібності, уяву дитини, вміння нестандартно мислити. Це своєрідна цікавинка філософського змісту, що вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей. Кожен може відчути себе поетом, виявити власний погляд на прочитане, почуте. Синквейн вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою:
1 – й рядок – іменник ( тема мініатюри);
2 – й рядок – прикметник до теми;
3 – й рядок – дієслово чи дієслівні форми;
4 – й рядок – фраза, яка передає особисте ставлення до теми;
5 – й рядок – синонім до іменника в першому рядку.
|
1. • Цезарь
2. • Хитрий, розумний
3. • Притягує, захоплює, править
4. • Став наймогутнішим диктатором Риму!
5. • Велика людина
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий